Колись замість озера був замок. Його господар разом з військом допомагав боронитися сусідові, а свій замок лишив без охорони.

Колись у цих краях гомоніло пишне місто володаря Тугана. Тяжкі були часи, частими – побоїща. І ось прокотилася нова тривога – на землі туганового побратима – князя Мендога – рушило вороже військо. Туган збирає хоробрих воїнів, сурми трублять похід і вірна дружина вирушає в дорогу.

Давно те діялось — жив у Шацьку один пан. І такий лукавий був, що якщо коли й заплатить кому за яку роботу, то пошле челядників слідом, щоб забрали ті гроші назад. То тутешній народ вже добре вивчив «панські ласки». Але задумав якось пан збудувати замок на березі озера.